Кондиціонер – важливий елемент Вашого автомобіля

Із настанням жаркого літнього періоду гостро постає питання кондиціонування салону та досягнення комфортної температури  в салоні автомобіля.
Кондиціонер, як і інші агрегати авто, потребує постійного догляду і обслуговування.
Автомобільний кондиціонер працює за тим же принципом, що і звичайний холодильник, хоча і схематично влаштований по іншому. Він являється герметичною системою, яка заповнена фреоном і спеціальним змащуванням, розчиненим в рідкому фреоні, яке не боїться низьких температур. Масло необхідне для змащення компресора і всієї системи охолодження.
В принципі кондиціонер можна було б наповнити і звичайним газом пропан, коли б не його вибухонебезпечність. Для холодильних систем придумали спеціальні розчини шщо містять хлор, які є безпечними а також володіють потрібними характеристиками. Незважаючи на деякі відмінності між кондиціонерами різних виробників, їхня схема в принципіу є однакова. Подивимось на найпоширеніший варіант кондиціонера (див. малюнок).

Отже, при тому коли кондиціонер вмикають спрацьовує електромагнітна муфта, і прижимний сталевий диск 3, видавши характерний звук клацання, примагнічується до шківа 2. Шків приводиться в рух ременем і, якщо кондиціонер вимкнено, крутиться вхолосту. Тоді спрацьовує компресор 1. Він стискає фреон який є у газоподібному стані, від чого той сильно нагрівається, і жене його по трубці в конденсор 4 (його ще називають радіатором кондиціонера, у чому є велика частка істини, тому що в конденсорі нагрітий фреон охолоджується.)
У цьому йому допомагає вентилятор 5, який вмикається одночасно з компресором. Якщо автомобіль рухається -то це ще краще, оскільки на конденсор додатково набігає потік повітря, обдуваючи його. Охолоджений, стислий фреон конденсується і виходить з конденсора вже у рідкому стані. Після цього рідкий фреон проходить через ресівер-осушувач 6. Тут він фільтрується від продуктів зносу компресора та іншого бруду.

Десь у районі ресивера-осушувача, а часто у ньому самому, є оглядове вікно 9. Через нього можна візуально оцінити, наскільки система повна. Проте він є далеко не на всіх кондиціонерах.

Очистившись в ресівері-осушувачі, фреон тече у бік салону автомобіля, щоб виконати свою основну роботу. Кульмінація настає, коли рідкий фреон проходить через терморегулюючий вентиль 10. Терморегулюючий вентиль встановлений на трубі, по якій рідкий фреон поступає у випарювальник. Якщо випарювальник повністю заповнений рідким фреоном, то з нього виходить насичена пара, температура якої дорівнює температурі кипіння. Терморегулюючий вентиль тоді закривається. Якщо з випарника виходить пар, температура якого перевищує установку терморегулюючого вентиля, то терморегулюючий вентиль відкривається настільки, щоб площа його прохідного перерізу відповідала необхідній величині. По суті терморегулюючий вентиль є автоматично регулючимся дроселем. Не заглиблючись у науку термодинаміки, можна порівняти терморегулюючий вентиль з соплом аерозольного балончика.

Проходячи через терморегулюючий вентиль і попадаючи у випарювальник, рідкий фреон переходить в газоподібний стан (википає) і при цьому сильно охолоджується. Випарювальник 12 – це той же радіатор, тільки меньший. Крижаний фреон охолоджує випарювальник, а вентилятор 13 здмухує з випарювальника холод в середину салону автомобіля. Пройшовши через випарювальник, все ще холодний фреон потрапляє знову в компресор. Тоді замикається коло і процес починається спочатку.

Частина системи від компресора до терморегулюючого вентиля називається напірною магістраллю. Її завжди можна побачити по тоненьких трубках, які гарячі або теплі. Частину ж від випарника до компресора називають зворотною магістраллю, або магістраллю низького тиску. Вона зроблена з грубших трубок і на дотик дуже холодна. Якщо в напірній магістралі під час роботи компресора тиск коливається в районі від 7 до 15 атмосфер (в аварійних моментах і до 30), то у зворотній магістралі тиск ніколи не перевищує 1-2 атмосфери. Коли кондиціонер виключено, тиск в обидвох магістралях зрівнюється між собою і становить близько 5 атмосфер.

За правильною роботою системи стежать декілька датчиків. Кількість їх варіюється. Коли охолодження конденсора 4 недостатньо (наприклад, ви стоїте в корку), тиск в напірній магістралі починає стрімко рости, а фреон в конденсорі перестає конденсуватись. Датчик реагує на стрибок тиску і вмикає вентилятор 5 на повну потужність. Датчик 8 вимикає компресор, якщо тиск в напірній магістралі досягає максимальних величин. Датчик 11 вимикає компресор, якщо температура випарника стає занадто низькою.

Ось, власне, і все, що можна сказати про будову та роботу автомобільного кондиціонера.
У автомобільному кондиціонері механічних пошкоджень та зносу  найбільше зазнає компресор. Інші елементи (крім вентиляторів) є  нерухомими. Але найчастіше першим з ладу виходить конденсор – теплообмінник, який встановлюється перед радіатором двигуна автомобіля. Він весь час перебуває під тиском (до 20 атм.) і постійно відчуває вплив ззовні, а саме солі з дороги, бруд, каміння і т. п. Корозія, вібрація, інші механічні пошкодження призводять до появи у корпусі мікротріщин і до витоку охолоджуючої рідини. Збільшити термін його служби, а також інших деталей кондиціонера, допоможе підтримка простору під капотом автомобіля в чистоті. Особливо ретельно необхідно вимивати конденсор від накопичених відкладень солі та бруду навесні. Крім того, забруднення конденсора взагалі часто є єдиною та основною причиною поганої роботи кондиціонера.

Під час миття підкапотного простору необхідно перевірити надійність механічного кріплення трубок. Якщо якась трубка хитається чи вібрує, її обов’язково необхідно добре закріпити.

Також при експлуатації автомобіля з кондиціонером корисно частіше перевіряти рівень масла в двигуні, охолоджуючої рідини в радіаторі, натяг ременя приводу усіх агрегатів. Це пов’язано з підвищеним навантаженням на двигун, яку створює кондиціонер в процесі експлуакації.

Яких-небудь спеціальних заходів підготовки кондиціонера до літнього сезону не потрібно. Можна лише порекомендувати перевірити його працездатність заздалегідь, до настання теплих днів, і при підозрі на несправність заїхати на діагностику і заправку кондиціонера.

Конденсор, який прослужив п’ять-сім років, майже завжди має численні осередки корозії, особливо в місцях кріплення. У районі виникнення мікротріщин на ньому з’являється характерна пляма від рідини яка просочується. Такий конденсор при черговому обслуговуванні автомобіля підлягає заміні. Спроби заварити його найчастіше приречені на невдачу.

Із збільшенням попиту на заправку кондиціонера з’являється безліч пропозицій дешевої заправки кондиціонера. Зваблені низькою ціною, деякі недосвідчені автовласники поспішають скористатися вигідною пропозицією.
Розкажемо вам про небезпеки, які часто приховуються за дешевизною.
По-перше, ніхто не буде працювати собі в збиток – це факт. Щоб скоротити витрати на фреон, багато фірм купують собі установки рекуперації холодильних розчинів.

Рекуперація – це процес збору та очищення використаного фреону. На перший погляд – справа хороша і головне – вигідна. Дійсно, навіщо випускати відпрацьований газ в атмосферу, якщо його можна використовувати повторно? Адже не менше половини машин приїжджають або з залишками старого фреону в системі, або взагалі з повною системою. Це ж реальна економія виходить! Як відбувається відбір газу? До машини підключається станція рекуперації, яка висмоктує з кондиціонера фреон, конденсує його, фільтрує від старого забрудненого масла і збирає в балон. Все б нічого, якби не дві проблеми.

Перша – ніхто ніколи не міняє фільтри в установках рекуперації. На питання про зміну фільтра люди роблять здивовані очі і не розуміють, навіщо. Неодноразово доводиться бачити такі установки взагалі без фільтрів. Їх просто видаляють з установки по причині незнання. Тому що новий фільтр-осушувач треба купувати і за ним треба кудись їхати, і він грошей коштує. Тому в більшості випадків фреон надходить у балон прямо так – з залишками брудного масла, зі стружкою пошкоджених елементів кондиціонера. А якщо будуть проблеми – то з’являться вони не відразу.

Друге застереження – ніколи не можна сказати, що було заправлене в системі. Це міг бути нормальний холодоагент R-134 або R-12, а міг бути дешевий замінник типу “Астрон”, який призначений тільки для побутової техніки, а  автомобільним кондиціонерам категорично протипоказаний. Поява дешевих замінників 134-го і 12-го фреону стало справжньою проблемою останніх років. Небезпечні вони тим, що складені на базі 22-го хладагента, який вкрай агресивно діє на будь-яку гуму. Роз’їдає шланги, ущільнювальні кільця, сальники компресорів і взагалі все гумове. Для побутової техніки такі суміші безпечні, оскільки там немає гумових складових – одні тільки мідні наглухо запаяні трубки.

Дуже багато фірми які займаються заправкою здійснюють її “Астроном” і йому подібними сумішами. Адже вони в кілька разів дешевше нормального фреону! А установка рекуперації не розбирає, що вона відсмоктує. Тому вам в кондиціонер, самі не знаючи того, можуть запросто влити брудну суміш незрозумілого складу, яка зібрана з десятків автомобілів любителів економії.

Тому ми рекомендуємо здійснювати заправку Вашого кондиціонера лише у відомих та надійних фірмах, або скористатись порадою знайомих, які вже пройшли даний етап заміни, оскільки потім усунення проблем та пошкоджень кондиціонера Вашого авто в недалекому майбутньому вил’ється в значно круглішу суму затрат.

Ще із рубрики Статті

Обговорення закрито.